Три українські edtech-стартапи потрапили до світового рейтингу TIME

Одразу три українські освітні стартапи потрапили до рейтингу TIME World's Top EdTech Companies 2026. Журнал склав його разом з аналітичною компанією Statista, і цьогорічний список удвічі більший за торішній — 500 компаній, відібраних з аналізу близько 6500 фірм з усього світу. Для галузі, яка звикла оцінювати себе радше локальними мірками — кількістю шкіл-клієнтів чи місцем у топі App Store, — потрапляння одразу трьох українських команд у глобальний перелік є приводом придивитися уважніше: освітні технології тут не просто виживають попри війну, а конкурують на рівному полі з ринками, які на порядок більші за український.

Очолили загальний рейтинг гіганти онлайн-освіти: перше місце дісталося Duolingo, друге — Coursera. Обидві компанії давно стали синонімом самостійного навчання через застосунок: короткі вправи, гейміфікація, щоденні нагадування позайматися ще п'ять хвилин. Втім навіть на тлі цього буму попит на живе спілкування нікуди не подівся — приміром, у Києві однією з таких альтернатив лишаються курси American English Center, де англійську викладають наживо, а не через екран. Але цікаве для нас — трохи нижче в списку.

Хто з українців у списку

Одеський SpeechYard, заснований ще 2013 року, посів 255-те місце з оцінкою 76.90. Платформа виросла з простої ідеї — вчити англійську через відео з інтерактивними субтитрами: користувач дивиться ролик, клікає незнайоме слово просто в титрах і одразу отримує переклад та приклади вживання в контексті. За роки компанія добудувала навколо цього систему тренування словникового запасу, повторення карток за принципом інтервальних повторень і відстеження прогресу, залишаючись при цьому нішевим, але стабільним гравцем на ринку мовних застосунків — без гучних раундів фінансування, зате з продуктом, який працює однаково довго для одного й того ж кола користувачів.

Одразу за ним, на 256-му місці з такою ж оцінкою, — «Класна оцінка». Портал заснував 2010 року Віталій Зайцев, і початково це був сервіс для шкіл: електронний журнал, оцінки, розклад дзвінків, повідомлення для батьків. З часом до нього додалася повноцінна платформа дистанційного навчання та конструктор шкільних сайтів, тож сьогодні продукт швидше про інфраструктуру для освітніх закладів, ніж про навчання конкретного учня. Саме цей інфраструктурний ухил і пояснює, чому сервіс лишався потрібним попри всі зміни — школі однаково треба вести журнал, чи йде навчання очно, дистанційно чи в змішаному форматі.

Окремо відзначили київський Brighterly — він очолив підрейтинг World's EdTech Rising Stars 2026, куди потрапляють компанії віком до десяти років, а оцінюють їх за темпами зростання виручки. Компанію заснували 2021 року, вона входить у портфель SKELAR і зосереджена не на українському, а на американському ринку: платформа для онлайн-навчання дітей математики з живими репетиторами, підібраними під рівень і темп конкретної дитини. Те, що наймолодший з трьох українських проєктів очолив саме рейтинг зростання, а не просто потрапив до загального списку, показово — саме такі команди зараз найшвидше масштабуються за межами України, користуючись тим, що продукт і команда географічно розв'язані.

Освіта під час війни: чому дистанційні формати стали нормою

Три різні за моделлю компанії потрапили в один рейтинг не випадково — за останні роки український ринок дистанційної освіти пройшов прискорений шлях, який в інших країнах розтягнувся б на десятиліття. Школи, які під час локдаунів навчилися працювати онлайн, після 2022 року отримали ще один аргумент на користь дистанційних і змішаних форматів: повітряні тривоги, відключення світла, а десь — і фізична небезпека відвідувати заклад щодня. Платформи на кшталт «Класної оцінки» в цих умовах перестали бути просто зручним доповненням і стали частиною штатної інфраструктури школи.

Паралельно зріс і попит дорослих на англійську — частина українців виїхала за кордон і мусила підтягувати мову для роботи чи побуту, частина лишилася вдома, але зіткнулася з ринком праці, де знання мови відкриває більше вакансій. Обидва сценарії підживлюють два різні продукти одразу: застосунки для самостійного і дешевого входу в мову та курси з живим викладачем для тих, кому потрібна саме розмовна впевненість, а не ще один пройдений рівень у застосунку.

Застосунок чи жива мова

Показово, що в один рейтинг потрапляють настільки різні за суттю продукти. Duolingo й SpeechYard — обидва про самостійне вивчення мови через екран, тоді як Brighterly ставку зробив на живих репетиторів, які займаються з дитиною онлайн, а не на алгоритм. Це відображає ширшу картину на ринку мовної освіти: застосунки чудово тримають дисципліну і знижують поріг входу — можна позайматися п'ять хвилин у метро, не записуючись на урок і не плануючи розклад. Але коли йдеться про розмовну практику, живий співрозмовник поки програє хіба що в зручності, а не в результаті. Автоматична перевірка вимови й підбір карток для повторення — це те, що робить машина краще і дешевше за людину. А ось імпровізована розмова, коли співрозмовник підхоплює тему, поправляє помилку на льоту і реагує на паузи та невпевненість учня, — це поки що територія живого викладача, і жоден алгоритм інтервальних повторень цього поки не відтворив.

Тому на практиці все частіше складається не конкуренція, а розподіл ролей: застосунок — для щоденної рутини і поповнення словника, курси чи розмовний клуб — для того, щоб довести знання до рівня вільної розмови, коли треба реагувати, а не вибирати правильний варіант зі списку. Українська edtech-галузь якраз і будується на такому поєднанні: одні команди роблять технологію для самостійного навчання, інші — інфраструктуру для шкіл, треті — продукт із живими репетиторами. Три різні моделі, три різні позиції в одному глобальному рейтингу — і жодна з них не скасовує інші, а радше закриває свою частину попиту.

Як рахували

Методологія рейтингу спирається на два критерії: фінансову стійкість компанії та її вплив на галузь. Statista аналізувала показники виручки, темпи зростання, розмір команди і публічно доступні дані про компанії, після чого фінальний список пройшов редакційну перевірку TIME. Публікація вийшла 24 липня, і для трьох українських команд це не просто рядок у пресрелізі, а підтвердження того, що метрики, за якими їх оцінювали, витримують порівняння з набагато більшими ринками — американським, індійським, китайським, де конкуренція за освітнього користувача жорсткіша на порядок.

Що це означає для галузі

Для української edtech-галузі, яка розвивається попри війну, відключення світла і відтік частини команд за кордон, три позиції у світовому списку — показник, що конкурувати на глобальному ринку вона таки здатна. Це не гучна перемога зі шпальт, а радше підтвердження робочої моделі: невеликі команди з чіткою нішею — мова через відео, шкільна інфраструктура, живі репетитори для дітей — здатні вирости настільки, щоб їх помітили поруч із Duolingo та Coursera. Для користувача це теж сигнал: обирати між застосунком і живими заняттями не обов'язково як «або-або» — судячи з рейтингу, обидва підходи однаково мають право на місце в освітньому раціоні. Наступний рейтинг покаже, чи стане цьогорічна трійка разовим успіхом, чи таких прикладів у списку побільшає.

Часті запитання